РІДНА МОВА
Люблю свою мову
Дзвінку, барвінкову,
Пахучу, як в травні меди.
Я з нею родилась,
І нею молилась,
Щасливою була в житті.
Її розпинали,
У тюрми саджали,
Хотіли поставити хрест.
Вона ж воскресала,
Пишніш розквітала
І гострою стала, як меч.
В борні гартувалась,
З колін піднімалась,
Знялась до найдальших висот.
Шевченком звучала,
Піснями лунала,
І нею гордиться народ.
Від батька до сина
У кожну хвилину
Люби ти її, бережи!
Від Бога дарунок –
Зі слів візерунок
У серці своєму неси!
Надія Канюка (Гентош)