В Угнові, найменшому місті України, що на Львівщині, на основі Наказу Львівського обласного управління «Трудові резерви» №187 від 23.08.1954р. засновано «Угнівське училище механізації сільського господарства №10».
Червоноградський район (тоді Забузький, пізніше Сокальський) – один із аграрних районів Львівської області, тому саме тут доцільним був такий навчальний заклад, який би готував висококваліфіковані кадри для сільського господарства.
Маленьке місто на кордоні з Польщею щойно в 1951 році стало знову українським (за домовленістю обох сторін – України та Польщі), де і народжувалось нове життя: з’їжджалися люди з різних областей та регіонів України, оселялися, створювали сім’ї, ставало людно. Запрацювали установи та організації міста. І саме тоді розпочалася історія «Угнівського училища механізації сільського господарства №10», яке за час свого існування кілька разів зазнавало реорганізацій: МПТУ №49 (1965), СПТУ №5 (1969), ССПТУ №39 (1978), СПТУ №77 (1984), Угнівське професійно-технічне училище (1995), ПТУ №77 м. Угнів із філією у м. Белзі (1997), ДНЗ «Угнівський аграрно-будівельний ліцей з філією у м. Белзі» (2010), ДНЗ «Угнівський аграрно-будівельний ліцей» (2017).
У різні періоди навчальний заклад очолювали:
- Єфремов Олександр Васильович (1954 – 1955).
- Кулаков Олександр Михайлович (в.о. директора 1955 – 1956).
- Бабич Михайло Іванович (1956 – 1957).
- Тичинський Герард Олександрович (1957 – 1964).
- Стащак Андрій Степанович (1964 – 1970).
- Обласький Іван Федорович (1970 – 1973).
- Кульчицький Василь Олександрович (1973 – 1982).
- Борис Йосип Петрович (1982 – 1997).
- Галандюк Ярослав Йосипович (1997 – 2002).
- Шутяк Надія Дмитрівна (2002 – 2009).
- Гейко Іван Васильович (2009 – 2017).
- Осміловська Любов Василівна 2017.
За роки існування понад 20 тисяч випускників поповнили робітничу сім’ю, стали науковцями, керівниками установ та організацій, передовиками виробництва.
Усі ми сьогодні – творці історії нашого закладу: хтось віддав йому більше половини свого життя, а хтось – тільки починає працювати. Колектив ліцею – працьовитий і творчий.
З року в рік зростає матеріальна база ліцею, поповнюється новою технікою, змінюється обличчя машино-тракторного парку, навчального полігону, виробничих майстерень.
Інженерно-педагогічний колектив у навчальному процесі намагається впроваджувати і застосовувати новітні технології, працює над удосконаленням форм і методів викладання.
Чимала увага в ліцеї приділяється вихованню молоді у дусі патріотизму. Позакласні заходи стають уроками мужності, гордості, відроджують національні традиції, звичаї, обряди.